Інститут дерматології та венерології НАМН України

Державна установа

«Інститут дерматології та венерології НАМН України»

Кравець Кіра Ігорівна

УДК 616.5-006-072-08

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ ШКІРИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ МЕТОДІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ
ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОЇ ТАКТИКИ

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Харків – 2018

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор
кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу
Богомолець Ольга Вадимівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, професор кафедри дерматовенерології
та ВІЛ/СНІДу.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Олійник Ірина Олександрівна,
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН
України», головний науковий співробітник відділу
дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань
шкіри;

доктор медичних наук, доцент
Резніченко Наталія Юріївна,
Запорізький державний медичний університет МОЗ
України, доцент кафедри дерматовенерології та
косметології з курсом дерматовенерології і естетичної
медицини факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться «27» грудня 2018 р. об 11:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9).

Автореферат розісланий «26» листопада 2018 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Ю. В. Щербакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Шкіра нерідко є джерелом для розвитку різних новоутворень, у тому числі злоякісних – раку шкіри, меланоми, диференціальна діагностика яких потребує особливих знань і навичок. Діагностичні помилки лікарів під час діагностики можуть відбуватися з різних причин: брак знань, нетипове розташування неоплазій, схожість новоутворень між собою, відсутність досвіду роботи лікаря в даній сфері (Білинський Б. Т., 2013; Grażyna K.-W., Placek W., 2015; Simionescu O. et al., 2016). Підтвердити кінцевий діагноз може лише гістологічне дослідження, але попередній діагноз є вкрай важливим для призначення діагностичної біопсії та виставляється лікарем на підставі клінічного та дерматоскопічного обстеження (Heal C.F. et al., 2009).

Одними з перших спеціалістів, до кого звертаються пацієнти з новоутвореннями шкіри, є сімейні лікарі, онкологи та дерматовенерологи. Окрім наявності спеціаліста важливу роль у правильній інтерпретації отриманих при огляді даних відіграє попередній клінічний досвід лікаря в галузі дерматоонкології. Відсутність такого досвіду може призвести до діагностичної помилки, що, у свою чергу, може мати трагічні наслідки.

Проблему відсутності лікарів даної спеціалізації на місці може вирішити телемедицина, особливо підрозділи телеконсультації та теленавчання (Богомолець О.В. та ін., 2018).

Телемедицина, в тому числі дистанційна діагностика як один з її методів, широко використовується у всьому світі. З розвитком телемедицини розвинувся її більш вузький напрямок – теледерматологія. Теледерматологія спрямована на надання високоспеціалізованої дерматологічної допомоги на відстані за допомогою засобів Інтернет зв’язку та інформаційних технологій. Вона забезпечує передачу інформації між пацієнтом і лікарем та навпаки (Bashshur R.L. et al., 2015; Vyas K.S. et al., 2017). Новоутворення шкіри добре візуалізуються. А отже, використання клінічних зображень робить її ідеальним вибором для телемедицини на практиці (Kanthraj G.R., 2015).

Своєчасна діагностика і диференціальна діагностика доброякісних і злоякісних новоутворень шкіри визначає подальшу тактику лікування та прогноз щодо життя і здоров’я пацієнта. Методи лікування новоутворень шкіри мають свої показання та обмеження, здатні вплинути на кінцевий результат лікування і його ефективність.

Таким чином, впровадження та застосування теледерматології у діагностиці доброякісних та злоякісних новоутворень шкіри має значимий характер для пацієнтів не тільки великих міст, а і віддалених регіонів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт «Розробити індикатори якості спеціалізованої дерматовенерологічної допомоги населенню України в медичних закладах різного рівня» (номер держреєстрації 0113U001923), в якій дисертант брав участь у розробці організаційних заходів щодо скринінгу хворих на наявність новоутворень шкіри, та «Дослідити деякі аутозапальні механізми хронічних дерматозів» (номер держреєстрації 0115U000578), в якій дисертант приймала участь у розділах щодо дослідження патогенезу новоутворень шкіри.

Мета та задачі дослідження. Мета – підвищити ефективність терапії новоутворень шкіри шляхом удосконалення діагностики із залученням сучасних інструментальних методів обстеження та розробки комбінованого методу лікувально-діагностичної біопсії.

У роботі були поставлення наступні задачі:

Визначити перелік новоутворень, для діагностики яких можливо застосувати дистанційну діагностику.
Визначити ефективність дистанційних методів діагностики у випадках меланоцитарних невусів, меланоми шкіри, себорейного кератозу та раків шкіри.
Визначити особливості структур меланоцитарних невусів, меланоми шкіри, себорейного кератозу та раків шкіри при теледерматоскопічному та дерматоскопічному оглядах.
Визначити моральну та економічну ефективність телемедичних оглядів новоутворень шкіри.
Вивчити ефективність комбінованого методу при проведенні діагностичної біопсії новоутворень шкіри та порівняти результати з наслідками радіохвильового та хірургічного методів.

Об’єкт дослідження – новоутворення шкіри.

Предмет дослідження – клінічна / дерматоскопічна та теледерматологічна / теледерматоскопічна структура новоутворень шкіри, результат лікування.

Методи дослідження: огляд (клінічний огляд новоутворень шкіри на очній консультації), епілюмінесцентна діагностика (огляд новоутворень шкіри за допомогою дерматоскопу), теледерматологічний метод (огляд новоутворень шкіри за макроскопічною фотографією), теледерматоскопічний метод (аналіз структури новоутворень шкіри за дерматоскопічною фотографією), анкетування (отримання письмових відповідей на запитання у спеціально розроблених бланках), статистичні (результати роботи піддавались статистичній обробці).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено, що для новоутворень шкіри з вираженим судинним рисунком не показано застосування теледерматоскопії.

Встановлено і доведено, що методи теледерматології та теледерматоскопії є ефективними для діагностики меланоцитарних невусів, меланоми шкіри, себорейного кератозу, раків шкіри.

Вперше визначено різницю між структурами новоутворень шкіри при теледерматоскопічному та дерматоскопічному оглядах, яка найбільше спостерігалася серед судинного рисунку (при теледерматоскопії менше, ніж при дерматоскопії на 23,3 %), окремих точок та глобул (при теледерматоскопії менше, ніж при дерматоскопії на 4,3 %).

Доведено, що застосування комбінованого методу в проведенні лікувально-діагностичної біопсії новоутворень шкіри в межах здорових тканин при визначенні через рік після втручання знижує ризик появи рецидивів новоутворень шкіри та формування патологічних видів рубців.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано та впроваджено в практику теледерматологічну та теледерматоскопічну діагностику меланоцитарних невусів, меланоми шкіри, себорейного кератозу, раків шкіри.

Впроваджено проведення лікувально-діагностичної біопсії новоутворень шкіри комбінованим методом (радіохвильовий метод та кріодеструкція основи).

Основні положення дисертації впроваджено в практичну роботу ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець» (м. Київ), Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер», КНП «Міський шкірно-венерологічний диспансер № 1» Харківської міської ради, Волинського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, КНП Харківської обласної ради «Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1».

Особистий внесок здобувача. Автором разом із керівником визначено тему дисертації, мету та задачі дослідження. Автор самостійно провів патентний пошук, здійснив огляд літератури за темою дисертації. Дисертант самостійно відібрав усі випадки новоутворень шкіри для аналізу, порівняв та проаналізував наявність або відсутність структур у новоутвореннях при дерматоскопічному та теледерматоскопічному оглядах, порівняв та проаналізував віддалені результати біопсій новоутворень різними методами, провів статистичний аналіз даних.

Усі опубліковані наукові праці, в яких викладено основні положення і зміст дисертації, авторські. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і висновки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний науковий внесок. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій. Конфлікту інтересів немає.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювалися на II Національному симпозіумі по anti-age-медицині (Київ, 2015), Медичному спеціалізованому форумі (Київ, 2016), 6-му Всесвітньому конгресі з теледерматології (Лондон, 2016), науково-практичній конференції «Сучасні методи діагностики та лікування новоутворень шкіри» (Київ, 2016), III з’їзді Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Львів, 2017), IX міжнародному семінарі студентів та молодих вчених, присвяченому всесвітньому дню рака (Київ, 2018), Українському дерматоскопічному конгресі (Київ, 2018).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих робіт, з них 7 статей, з яких 1 – у моноавторстві (5 – у фахових наукових журналах, 1 – у журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз, 1 стаття – у закордонному виданні), 6 тез доповідей, 1 міні-атлас.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках машинописного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, опису загальної методики та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, рекомендацій, списку літератури та чотирьох додатків. Робота містить 20 рисунків, 40 таблиць. Бібліографічний список містить 217 джерел, з них 34 – кирилицею і 183 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 314 пацієнтів, які протягом 5 років, з 2013 по 2017 рр. звернулися на дистанційну діагностику через платформу Telederm під час днів масових оглядів.

Для дослідження були відібрані чотири групи пацієнтів: з меланоцитарними невусами – 108 пацієнтів, із себорейним кератозом – 97 пацієнтів, з немеланоцитарними раками шкіри – 62 пацієнти, з меланомою шкіри – 47 пацієнтів. Протоколом дослідження було визначено дати оцінку одному новоутворенню у кожного пацієнта. Використовувався метод Store-and-Forward.

Усі новоутворення шкіри були оглянуті теледерматологічно та теледерматоскопічно, а також клінічно та дерматоскопічно. Нозології відбиралися за теледерматологічним та теледерматоскопічним діагнозами та були видалені з подальшим патогістологічним дослідженням. Усі препарати аналізували два патогістологи незалежно один від одного, у випадках суперечливих ситуацій скло та блоки відправляли третьому патогістологу до Національного інституту раку.

Метод анамнестичного дослідження базувався на аналізі відповідей пацієнтів на поставлені в анкеті питання. Вивчалися дані сімейного анамнезу та анамнезу даного утворення, фенотипові ознаки пацієнта.

Теледерматологічний о2гляд проводився по фотографії новоутворення. Фотофіксація зображення проводилася за допомогою камери «Sony Cyber-shot DSC-W560» виробництва фірми «Sony Corporation», та останні направлялися для аналізу експерту. Оцінювалися розмір, форма, колір, поверхня, межі, краї новоутворення.

Теледерматоскопічний аналіз проводився за фотографією новоутворення. Фотофіксація зображення проводилась за допомогою дерматоскопу «3Gen DLII HR3» виробництва фірми «Dermlite» (США), який через перехідник приєднувався до камери «Sony Cyber-shot DSC-W560». Проводився аналіз характерних ознак новоутворень. Для меланоцитарних невусів аналізувалися: пігментна сітка (типова, атипова), глобули (типові, атипові), судинний рисунок (у вигляді коми, точок, відсутній), лінії (симетрична ознака зіркової променистості на периферії новоутворення), гомогенна блакитна пігментація. Для меланоми шкіри аналізувалися: пігментна сітка (атипова, негативна), лінії (радіальні промені та псевдоподії), кристалічні структури, атипові точки та глобули, атипова пігментація, біло-блакитна вуаль, структури регресу, атипові судини, коричневі безструктурні ділянки на периферії. Для себорейного кератозу аналізувалися: міліумподібні кісти, комедоноподібні отвори, звивини та борозни (мозкоподібний рисунок), структури у вигляді відбитків пальців, судини у вигляді шпильок, поточені краї. Для немеланоцитарних раків шкіри аналізувалися: сіро-блакитні овоїдні гнізда, множинні сіро-блакитні глобули, листкоподібні структури, структури у вигляді спиць колеса, деревоподібні судини, виразкування, кератинові перлини, структури у вигляді листя конюшини, гломерулярні судини, судини у вигляді шпильок на білому фоні.

Клінічний огляд новоутворень проводився на очній консультації. Критерії оцінки не відрізнялися від таких при теледерматологічному огляді. Результати аналізу відмічались у спеціально розробленій анкеті.

Дерматоскопічний аналіз проводився при огляді новоутворень дерматоскопом «Delta 20» (фірма «Heine», Німеччина). Критерії оцінки не відрізнялися від таких при теледерматоскопічному огляді. Результати аналізу відмічались у спеціально розробленій анкеті.

Усі новоутворення шкіри, які аналізувалися в даній роботі, були видалені з подальшим гістологічним дослідженням.

Лікувально-діагностична біопсія радіохвильовим методом. Під місцевим знеболенням проводилася діагностична біопсія новоутворень лезом, ложе оброблялося радіохвильовим апаратом «Сургітрон», Cynosure, Inc. dba Ellman (США), до візуально інтактних (чистих) тканин.

Лікувально-діагностична біопсія комбінованим методом. Під місцевим знеболенням проводилася діагностична біопсія новоутворень лезом, ложе оброблялося радіохвильовим апаратом «Сургітрон», Cynosure, Inc. dba Ellman (США), до візуально інтактних (чистих) тканин. Після цього проводилася кріодеструкція ложа за допомогою кріодеструктора з тефлоновою насадкою.

Лікувально-діагностична біопсія хірургічним методом проводилася під місцевим знеболенням. Після попередньої обробки операційного поля двома розрізами, відступивши 0,2–0,3 мм від видимих меж новоутворення, висікався клапоть шкіри у всю товщу. Проводився гемостаз, накладалися пошарові шви на рану, здійснювалась обробка антисептиком, накладалась асептична пов’язка.

Для оцінки діагностичної цінності телемедичних оглядів проводився аналіз моральної та економічної ефективності. Для оцінки моральної ефективності було створено анкету для пацієнтів, спрямовану на дослідження ефективності роботи телемедицини у сфері діагностики новоутворень шкіри. Вона складалася з п’яти питань. Після отримання телемедичної консультації всім пацієнтам було розіслано анкету з прохання відповісти на всі запитання «так» або «ні». Для оцінки економічної ефективності за формулами розраховувалися собівартість телемедичних послуг та собівартість однієї консультації.

Статистичний аналіз проводився за допомогою програми IBM SPSS 23.0. Використовувалися методи описової статистики: для кількісних змінних – n, середнє арифметичне, медіана, стандартне відхилення, мінімум і максимум; для категоріальних змінних – частота і частка у відсотках. Для розповсюдження даних на всю популяцію застосовувалося інтервальне оцінювання (були побудовані 95 % довірчі інтервали для ділянок з використанням методу Вілсона). Порівняння категоріальних змінних здійснювалося за допомогою точного критерію Фішера. З метою елімінації ефекту множинних порівнянь застосовувався метод Бонферроні.

Результати та їх обговорення.

При проведенні дослідження було відібрано 314 обстежених новоутворень шкіри, по одному новоутворенню в одного пацієнта. Серед хворих було 186 жінок та 128 чоловіків у віковій групі від 5 до 80 років. Серед новоутворень шкіри було залучено до дослідження та аналізу новоутворення з попереднім діагнозом: 108 меланоцитарних невусів, 97 себорейних кератом, 47 меланом шкіри, 62 немеланомних раків шкіри. Огляд пацієнтів проводився на базі ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець» у м. Києві.

Меланоцитарні невуси. Діагностика меланоцитарних невусів за допомогою теледерматології показала високу точність і склала (97,7 ± 0,5) %. На очному огляді точність діагностики виявилась вищою на 1,8 % і склала (99,5 ± 0,5) %. Верифікація проводилася на основі результатів гістологічного дослідження. В одному випадку, при наявності двох доброякісних діагнозів, третій гістолог встановив діагноз меланоми шкіри.

При порівнянні теледерматологічної та клінічної структури невусів розміри, межі, краї, симетрія та поверхня не відрізнялися (табл. 1). Розбіжності були знайдені у формі та кольорі невусів. В одному випадку (0,9 %) при аналізі фотографії новоутворення останнє було визначене як таке, що має форму плями, тоді як при очному огляді лікар відмітив в анкеті форму папули. При аналізі кольорової гами при теледерматологічному огляді один колір в новоутворенні був відмічений – у 41 (38,0 %) випадках, кілька кольорів – у 67 (62,0 %) випадках, при клінічному огляді один колір відмічався у 58 (53,7 %), багато кольорів – у 50 (56,3 %) випадках. При аналізі теледерматоскопічної структури пігментна сітка візуалізувалася в 30 (27,8 %) випадках, тоді як при дерматоскопічному аналізі – у 51 (47,2 %) випадках. Найбільші розбіжності спостерігалися серед дрібних структур новоутворень та судинного рисунку. При теледерматоскопічному аналізі новоутворень окремі глобули у 5 (4,6 %) випадках не візуалізувалися порівняно з дерматоскопічним оглядом, створюючи складнощі при діагностиці беспігментних невусів. Колір пігменту відрізнявся при теледерматоскопічному огляді, передаючи відтінок світлішим, ніж він був при дерматоскопічному огляді. У подібних випадках важливу роль відігравав анамнез. Судинний рисунок при теледерматоскопічному огляді був зафіксований у 27 (25,0 %), при дерматоскопічному огляді – у 68 (63,0 %) випадках. Це пояснюється, в першу чергу, калібром судин. Дрібні судини у вигляді крапок (ознака меланоцитарного новоутворення) не передавалися фотографією. Оскільки дерматоскопія дозволяє роздивлятися новоутворення у горизонтальній площі, судини, які розташовуються паралельно шкірі, візуалізуються як лінії, а при розташуванні їх перпендикулярно – у вигляді точок та шпильок. Судини, розташовані в дермі, як правило, рожевого кольору і не потрапляють в поле зору неполяризаційного дерматоскопа через вплив дисперсії світла крізь дерму. Ті, що знаходяться ближче до поверхні (під епідермісом), навпаки, яскраво-червоного кольору і чіткі. Судинний рисунок був зафіксований лікарем на очному огляді у більшій кількості, аніж при теледерматоскопічному огляді. Це пояснюється надмірною силою притискання дерматоскопа до новоутворення, що стає причиною зникнення судин з поля зору (Martin J.M. et al., 2012).

Таблиця 1 – Порівняльна характеристика теледерматологічних / теледерматоскопічних ознак та клінічних / дерматоскопічних ознак меланоцитарних невусів

Ознака	Теледерматологічний/ теледерматоскопічний огляд	Клінічний/ дерматоскопічний огляд
Форма: пляма папула	32 (29,6 %) 35 (32,4 %)	31 (28,7 %) 36 (33,3 %)
Колір: один кілька	41 (38,0 %) 67 (62,0 %)	58 (53,7 %) 50 (46,3 %)
Пігментна сітка	30 (27,8 %)	51 (47,2 %)
Глобули	67 (62,0 %)	72 (66,7 %)
Судинний рисунок	27 (25,0 %)	68 (63,0 %)

Меланома. Діагностика меланоми шкіри за допомогою теледерматології показала точність у 85,1 %. На очному огляді точність діагностики була вищою на 5,8 % і склала 90,9 %. Верифікація проводилася на підставі гістологічного дослідження.

Розмір, краї, симетрія та поверхня не відрізнялися при теледерматологічному та клінічному оглядах. Різниця спостерігалася серед форми новоутворень та меж (табл. 2). При теледерматологічному огляді новоутворення у вигляді плями були зафіксовані у 29 (61,7 %) випадках, при клінічному огляді – у 26 (55,3 %); при теледерматологічному огляді новоутворення у вигляді папули – у 13 (27,7 %) випадках, при клінічному – у 15 (31,9 %); при теледерматологічному огляді новоутворення у формі вузла – у 5 (10,6 %), при клінічному огляді – у 6 (12,7 %). Така різниця у формі може спостерігатися за рахунок оптичного обману при фотофіксації зображення та при неправильно обраному ракурсі. Межі при теледерматологічному огляді були визначені як чіткі у 29 (61,7 %) випадках, при клінічному огляді – у 30 (63,9 %), як нечіткі при теледерматологічному огляді – у 18 (38,3 %), при клінічному огляді – у 17 (36,2 %). Різниця пов’язана з викривленням фотозображення.

Таблиця 2 – Порівняльна характеристика теледерматологічних / клінічних та теледерматоскопічних / дерматоскопічних ознак меланоми шкіри

Ознака	Теледерматологічний/ теледерматоскопічний огляд	Клінічний/ дерматоскопічний огляд
Форма: пляма папула вузол	29 (61,7 %) 13 (27,7 %) 5 (10,6 %)	26 (55,3 %) 15 (31,9 %) 6 (12,7 %)
Межі: чіткі нечіткі	29 (61,7 %) 18 (38,3 %)	30 (63,9 %) 17 (36,2 %)
Кристалічні структури	26 (55,3 %)	–
Атипові точки та глобули	4 (8,5 %)	5 (10,6 %)
Біло-блакитна вуаль	10 (21,3 %)	13 (27,7 %)
Структури регресу	21 (44,7 %)	23 (48,9 %)
Атипові судини	6 (12,7 %)	15 (31,9 %)

При теледерматоскопічному та дерматоскопічному оглядах новоутворень шкіри з попереднім діагнозом меланоми різниця спостерігалася серед наступних меланомоспецифічних ознак: кристалічних структур, атипових точок та глобул, біло-блакитної вуалі, структур регресу та атипових судин. Кристалічні структури при теледерматоскопічному огляді були відмічені у 26 (55,3 %) випадках, тоді як при дерматоскопічному огляді були відсутні у всіх випадках. Кристалічні структури гістологічно є колагеном, який можна побачити тільки за допомогою поляризаційного дерматоскопа. Оскільки дерматоскопічний огляд проводився неполяризаційним дерматоскопом «Delta 20» («Heine», Німеччина), кристалічні структури були невидимі, на відміну від фотофіксації за допомогою поляризаційного дерматоскопу «3Gen DLII HR3» («Dermlite», США). Біло-блакитна вуаль при теледерматоскопічному огляді відзначалась у 10 (21,3 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 13 (27,7 %). Біло-блакитна вуаль гістологічно є компактним ортокератозом, що формується на рівні верхніх шарів епідермісу. Для поляризаційного дерматоскопа це сліпа зона, яку неможливо продивитися. Тому при фотофіксації біло-блакитна вуаль виглядала слабко вираженою блакитною імлою, не у всіх випадках була помітна, тоді як при дерматоскопічному огляді неполяризаційним дерматоскопом виглядала яскраво вираженою структурою. Структури регресу були відмічені при теледерматоскопічному огляді у 21 (44,7 %) випадку, при дерматоскопічному огляді у 23 (48,9 %) випадках. Різниця серед структур регресу виражена за рахунок ознаки перчіння. Дрібні сіро-блакитні точки, за рахунок яких формується ознака перчіння, не передаються фотоапаратом, тому в кількох випадках замість ознаки перчіння можна було спостерігати ділянку сіро-блакитного кольору. Атипові точки і глобули при теледерматоскопічному огляді були відмічені у 4 (8,5 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 5 (10,6 %). Окремі точки та глобули не візуалізувалися у зв’язку з дрібними розмірами останніх. Атипові судини при теледерматоскопічному огляді були відмічені у 6 (12,7 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 15 (31,9 %). Різниця між атиповими точками і глобулами, а також судинним рисунком не відрізнялася від таких при меланоцитарних невусах.

Себорейний кератоз. Діагностика себорейного кератозу за допомогою теледерматології показала точність у (97,4 ± 0,5) %. При очному огляді точність діагностики визначено вищою на 2,1 % і склала (99,5 ± 0,5) %. Верифікація проводилась на основі гістологічного дослідження.

При аналізі теледерматологічної та клінічної структури новоутворень шкіри з попереднім діагнозом себорейного кератозу, розбіжності були виявлені серед форми, кольору, меж та поверхні (табл. 3). При теледерматологічному огляді 16 (16,5 %) новоутворень були відмічені у формі плями, при клінічному огляді – 14 (14,4 %); форму папули мали 69 (71,1 %) новоутворень при теледерматологічному огляді, при клінічному огляді відмічено 71 (73,2 %) випадок. Один колір у новоутворенні відмічався у 49 (50,5 %) випадках при теледерматологічному огляді і в 52 (53,6 %) – при клінічному огляді. Більше двох кольорів відмічалися при теледерматологічному огляді у 48 (50,5 %), при клінічному огляді – у 49 (49,5 %) випадках. Чіткі межі в новоутвореннях при теледерматологічному огляді були відмічені у 81 (83,5 %) випадку, при клінічному огляді – у 83 (85,5 %). Нечіткі межі при теледерматологічному огляді спостерігались у 16 (16,5 %) випадках, при клінічному огляді – у 14 (14,4 %) випадках. Папіломатозна поверхня новоутворень при теледерматологічному огляді була відмічена в 17 (17,5 %) випадках, при клінічному огляді – у 18 (18,5 %) випадках; гладка поверхня при теледерматологічному огляді у 48 (49,5 %), при клінічному огляді – у 47 (48,5 %). Такі незначні розбіжності серед форми, кольору, меж та поверхні пояснюються можливостями фототехніки та якістю фотографій.

При теледерматоскопічному та дерматоскопічному оглядах різниця була відмічена серед структур: міліумподібні кісти, комедоноподібні отвори, біло-блакитна вуаль, судинний рисунок, поточені краї, папіломатозні розростання, ознаки перчіння. При теледерматоскопічному огляді міліумподібні кісти відзначались у 15 (15,5 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 41 (42,3 %). Така різниця пояснюється гістологічною будовою структур та типом дерматоскопів, які застосовувалися в роботі. Міліумподібні кісти є роговими псевдокістами, які залягають у верхніх шарах епідермісу. Світло поляризаційного дерматоскопа (в даному випадку, насадка для фотофіксації – «3Gen DLII HR3», «Dermlite», США) проникає глибше в шкіру і верхні 0,01 мм епідермісу залишаються сліпою зоною для нього. Тому при аналізі дерматоскопічних зображень ці структури були рідко помітними. Неполяризаційний дерматоскоп (в даному випадку, «Delta 20», «Heine», Німеччина) дозволяє роздивитись структури у верхніх шарах епідермісу, але його світло не здатне проникати глибоко в шкіру для аналізу деяких структур.

Таблиця 3 – Порівняльна характеристика теледерматологічних / клінічних та теледерматоскопічних / дерматоскопічних ознак себорейного кератозу

Ознака	Теледерматологічний / теледерматоскопічний огляд	Клінічний/ дерматоскопічний огляд
Форма: пляма папула	16 (16,5 %) 69 (71,1 %)	14 (14,4 %) 71 (73,2 %)
Межі: чіткі нечіткі	81 (83,5 %) 16 (16,5 %)	83 (85,5 %) 14 (14,4 %)
Колір: один два і більше	49 (50,5 %) 48 (49,5 %)	52 (53,6 %) 45 (46,0 %)
Поверхня: папіломатозна гладка	17 (17,5 %) 48 (49,5 %)	18 (18,5 %) 47 (48,5 %)
Міліумподібні кісти	15 (15,5 %)	41 (42,3 %)
Комедоноподібні отвори	35 (36,0 %)	36 (37,1 %)
Судини у вигляді шпильок	16 (16,5 %)	45 (46,4 %)
Ознака перчіння	3 (3,0 %)	4 (4,1 %)

Комедоноподібні отвори є інвагінаціями поверхні, заповненими кератином. Розташовуються вони в епідермісі та їх не завжди можна побачити поляризаційним дерматоскопом. Комедоноподібні отвори при теледерматоскопічному огляді були описані у 35 (36,0 %) випадках, у той час як при дерматоскопічному огляді – у 36 (37,1 %). Судини у формі шпильок при теледерматоскопічному огляді відмічено у 16 (16,5 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 45 (46,4 %). Це пояснюється тиском дерматоскопа на новоутворення і зникненням судин з поля зору. Ознака перчіння в себорейному кератозі подібна ознаці в структурі меланоми шкіри. При теледерматоскопічному огляді спостерігались у 3 (3,0 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 4 (4,1 %) випадках. Фотоапарат не передав дрібні структури у вигляді точок в одному випадку.

Рак шкіри. Точність діагностики немеланоцитарних раків шкіри за допомогою теледерматології склала (94,4 ± 5,6) %. При очному огляді точність діагностики становила (95,2 ± 4,8) % і була вищою на 0,8 %. Верифікація проводилася на підставі гістологічного дослідження.

При теледерматологічному та клінічному огляді найбільша різниця спостерігалася серед судинного рисунку (табл. 4). При теледерматологічному огляді судини в новоутворенні були видимі у 28 (45,1 %) випадках, при клінічному огляді – у 33 (53,2 %) випадках. Розбіжності серед меж, країв, симетрії та поверхні незначні і складають у середньому, 1,25 % при теледерматологічному та клінічному оглядах.

Таблиця 4 – Порівняльна характеристика теледерматологічних / клінічних та теледерматоскопічних / дерматоскопічних ознак раків шкіри

Ознака	Теледерматологічний/ Теледерматоскопічний огляд	Клінічний/ дерматоскопічний огляд
Видимий судинний рисунок	28 (45,1 %)	33 (53,2 %)
Межі: чіткі нечіткі	39 (62,9 %) 23 (37,1 %)	42 (67,7 %) 20 (32,3 %)
Краї: рівні нерівні	48 (77,4 %) 14 (22,6 %)	47 (75,8 %) 15 (24,2 %)
Симетрія: симетричні асиметричні	50 (80,6 %) 12 (19,4 %)	49 (79,0 %) 13 (21,0 %)
Поверхня: бородавчаста рівна	10 (16,1 %) 52 (83,9 %)	11 (17,7 %) 51 (82,3 %)
Множинні сіро-блакитні глобули	16 (25,8 %)	19 (30,6 %)
Структури у вигляді спиць колеса	–	1 (1,6 %)
Деревовидні судини	45 (72,6 %)	49 (79,0 %)
Судини у вигляді шпильок на білому фоні	–	1 (1,6 %)

При теледерматоскопічному та дерматоскопічному оглядах різниця спостерігалася серед структур: деревоподібних судин, множинних сіро-блакитних глобул, структур у вигляді спиць колеса, судинного рисунку. Множинні сіро-блакитні точки та глобули при теледерматоскопічному огляді спостерігались у 16 (25,8 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 19 (30,6 %) випадках. Структури у вигляді спиць колеса при теледерматоскопічному огляді не були відмічені, при дерматоскопічному огляді – спостерігались у 1 (1,6 %) випадку. При теледерматоскопічному огляді дана структура мала вигляд глобули великого розміру з темнішою центральною частиною. Така різниця пов’язана з нездатністю фотопередачі найдрібніших структур. Деревоподібні судини при теледерматоскопічному огляді спостерігались у 45 (72,6 %) випадках, при дерматоскопічному огляді – у 49 (79,0 %) випадках. При теледерматоскопічному аналізі судини були відсутніми у центральній частині новоутворень (місце найбільшого тиску дерматоскопа на утворення) і видимі на периферії.

Радіохвильовим методом було проведено діагностичну біопсію в повному обсязі 163 новоутворень шкіри. У 66 випадках був установлений теледерматологічний діагноз меланоцитарних невусів, у 97 випадках – себорейного кератозу. На першому режимі (розріз – CUT) було проведено діагностичну біопсію в повному обсязі 153 новоутворень шкіри. На другому режимі (CUT and COAG/RECTIFIED) було проведено діагностичну біопсію 10 новоутворень шкіри. Радіохвильове видалення новоутворень шкіри на I режимі проводилося за відсутності необхідності у коагуляції. Видалення новоутворень на II режимі пов’язане з наявністю судин великого калібру в структурі або в основі новоутворень. Найшвидше загоєння ран спостерігалося після видалення новоутворень радіохвильовим методом. Залежно від розміру новоутворень та місця розташування рани після видалення загоювалися від 10 до 21 дня. У таких випадках процес загоєння ран проходив шляхом суцільної та острівкової епітелізації (Kaliyadan F. et al., 2009). Загоєння на шкірі обличчя проходило швидше, аніж на тулубі. Діаметр рубця відповідав діаметру утворення, яке видалялося.

Комбінованим методом було проведено 62 діагностичні біопсії в межах здорових тканин з попереднім діагнозом новоутворень – рак шкіри. На першому режимі було проведено 7 біопсій, на першому режимі з переходом на другий режим було проведено 48 біопсій, на першому режимі з переходом на третій було проведено 7 біопсій. Контактна кріодеструкція проводилася в 4 кріоцикли. У 5 випадках експозиції кріодеструкції тривали по 10–12 с, у 37 випадках – по 15–20 с, у 20 випадках – по 20–25 с. При застосуванні комбінованого методу режим радіохвильового апарату виставлявся залежно від калібру судин в основі новоутворень. На I режимі радіохвильового апарата проводилися біопсії новоутворення шкіри з попереднім діагнозом раку шкіри без об’єму з гладкою поверхнею (поверхнева форма), що можна пояснити наявністю судин дрібного калібру за відсутності агресивної проліферації зі сторони строми. На II режимі було проведено біопсії новоутворень шкіри при наявності підвищеного тиску у пацієнтів, судин великого калібру в основі новоутворень, розташування в зонах доброго кровопостачання, виразки на поверхні новоутворень. У разі виразкової форми базальноклітинного раку шкіри в новоутвореннях присутня активна проліферуюча сполучнотканинна строма або агресивна інфільтрація з проростанням епітелію в підлеглу сполучну тканину та за межі видимих країв утворення в поєднанні із судинами великого калібру (Nelson C. et al., 2016). На III режим переходили у випадках необхідності коагуляції судин великого калібру та при відсутності необхідного ефекту на II режимі. При комбінованому методі загоєння ран тривало найдовше, 21–50 днів. Тривалість загоєння пояснюється тим, що після даного методу видалення загоєння відбувається за рахунок крайової епітелізації. При застосуванні комбінованого методу руйнується базальний шар шкіри з придатками, що робить неможливим проходженням суцільної острівкової епітелізації. На обличчі (в зоні повік, лоба, носа, підборіддя) загоєння проходило з найвираженішою ексудацією, а на спині, задній поверхні шиї та волосистій частині голови загоєння проходило майже без ексудації, що пов’язано з різною товщиною шкіри і різною кількістю сальних залоз на одиницю площі. Рубець після видалення залишався у всіх випадках, діаметр його перевищував діаметр новоутворень на 2–3 мм, що пов’язано з необхідністю відступів від новоутворень у межах здорових тканин.

Усього хірургічним методом було проведено 89 лікувально-діагностичних біопсій у межах здорових тканин, з яких попередній теледерматологічний діагноз меланоцитарних невусів був установлений у 42 випадках, меланоми шкіри – у 47 випадках. Після застосування хірургічного методу при розташуванні новоутворення на передній поверхні тулуба, верхніх кінцівках, внутрішній поверхні стегон шви знімалися раніше (на 12–16 добу), оскільки шкіра в цих зонах тонша та рухливіша відносно підшкірно-жирової клітковини. Естетичний результат задовольняв пацієнтів. На спині і попереку шви знімалися пізніше (на 16–21 добу) через меншу еластичність та рухливість шкіри. На гомілках і стегнах у пацієнтів з надмірною вагою або спортсменів шви знімались пізніше, через надмірне натягнення шкіри в цих ділянках. Пацієнти отримували рекомендації фіксувати рубець, що формується, пластирною пов’язкою при фізичних навантаженнях.

Меланоцитарні невуси з гіпертрихозом не були рекомендовані до видалення радіохвильовим методом через високу вірогідність рецидиву новоутворень (Flanagan M., 2000). Пацієнтам з такими невусами було рекомендовано проведення висікаючої біопсії хірургічним методом.

Розроблений метод лікування, що поєднує в собі радіохвильовий метод та кріодеструкцію, показав зменшення кількості рецидивів новоутворень шкіри та формування меншої кількості патологічних видів рубців. Після застосування комбінованого методу рецидиви новоутворень шкіри спостерігалися в 3,3 %, при радіохвильовому – в 7,7 %. Попередні дослідження видалення немеланомних раків шкіри надають дані в 4–20 % рецидивів після хірургічного методу (Immerman S. et al., 1983; Sartore L. et al., 2011). Найважче піддаються лікуванню келоїдні рубці. Їх формування після діагностичної біопсії комбінованим методом становить 3,4 % на 12 місяць спостереження у порівнянні з радіохвильовим методом – 7,7 % та хірургічним методом – 11,4 %. Гіпертрофічні рубці спостерігались у 3,4 % після комбінованого методу і у 7,4 % після радіохвильового методу. Формування найбільшої кількості нормотрофічних рубців відмічалося після комбінованого методу і склало 89,9 %, у порівнянні з радіохвильовим методом – 76,9 % і хірургічним методом – 88,9 %.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального завдання дерматовенерології, що полягає у підвищенні ефективності терапії новоутворень шкіри шляхом удосконалення діагностики із залученням сучасних інструментальних методів обстеження та розробці комбінованого методу лікувально-діагностичної біопсії.

Збільшення з кожним роком кількості випадків меланоми та немеланоцитарних раків шкіри робить підвищення якості діагностики новоутворень однією з найактуальніших завдань дерматології. Окрім переваг та недоліків існуючих методів діагностики, пошук можливостей підвищити ефективність лікування новоутворень шкіри шляхом залученням сучасних інструментальних методів обстеження продовжує викликати інтерес серед науковців. Незважаючи на існуючі методи діагностики, недостатньо уваги приділяється вивченню застосування теледіагностики новоутворень шкіри та безпосереднього впливу ранньої і своєчасної діагностики на результати лікування.
Визначено, що для діагностики меланоцитарних невусів, себорейного кератозу, меланоми шкіри та немеланоцитарних раків шкіри можна застосовувати дистанційну діагностику, що дає можливість пацієнтам якомога раніше отримати консультацію та рекомендації спеціаліста на відстані. Виявлення злоякісних новоутворень на ранніх стадіях захворювання дозволяє зберегти життя пацієнтів.
Теледіагностика новоутворень шкіри показала високу точність, яка наближається до точності гістологічного дослідження, і складає: у випадках меланоцитарних невусів – 98,1 %, у випадках себорейного кератозу – 97,9 %, у випадках меланоми шкіри – 85,1 %, у випадках раків шкіри – 88,7 %.
Виявлено найбільші розбіжності у теледерматоскопічній та дерматоскопічній структурах новоутворень шкіри серед судинного рисунку (при теледерматоскопії менше, ніж при дерматоскопії на 23,3 %), окремих точок та глобул (при теледерматоскопії менше, ніж при дерматоскопії на 4,3 %).
Застосування дистанційної діагностики новоутворень шкіри дозволило оцінити задоволеність пацієнтів після отриманої послуги та економічну ефективність теледіагностики. Серед пацієнтів 91,9 % дали позитивні відгуки. Собівартість однієї консультації в 10–12 разів менша порівняно з розвинутими країнами.
Застосування комбінованого методу у проведенні лікувально-діагностичних біопсій показало клінічно істотну тенденцію до формування більшої кількості нормотрофічних рубців (більше на 13,0 %, ніж після радіохвильового методу та на 1 %, ніж після хірургічного методу), клінічно істотну тенденцію до формування меншої кількості рецидивів новоутворень шкіри (менше на 4,4 %, ніж після радіохвильового методу), клінічно істотну тенденцію до формування меншої кількості гіпертрофічних рубців (менше на 4,0 %, ніж після радіохвильового методу) та келоїдних рубців (менше на 4,4 %, ніж після радіохвильового методу та на 7,7 % після хірургічного методу).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

При застосуванні теледерматоскопії для діагностики новоутворень шкіри з вираженим судинним рисунком рекомендовано проводити діагностичну біопсію для верифікації діагнозу, оскільки судинні структури є ненадійними при даному виді діагностики.

Під час проведення лікувально-діагностичної біопсії радіохвильовим або комбінованим методами забір матеріалу для гістологічного дослідження слід проводити лезом з метою найменшого ушкодження країв.

Під час застосування комбінованого методу при проведенні лікувально-діагностичної біопсії слід застосовувати кріодеструкцію ложа у 3–4 кріоцикли по 10–30 с.

Після проведення лікувально-діагностичної біопсії комбінованим методом рекомендовано обробити рану 5–10 % розчином KMnО₄. З другої доби обробляти рану 1–2 рази/добу настоянкою календули протягом 2–3 тижнів для підтримання сухої кірочки на поверхні. З 2–3 тижня наносити на рану гелі або мазі на гідрофільній основі, що сприяють пришвидшенню епітелізації рани.

Під час процесу загоєння рекомендовано не мочити рану водою. Після повного загоєння рекомендовано утримуватися від інсоляції для запобігання появи вторинної пігментації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Кравець К.І., Богомолець О.В. Сучасні методи теледерматології в діагностиці новоутворень шкіри. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2015. № 3 (58). С.13–17 (Особистий внесок – аналіз даних, опис дослідження).
Кравець К.І. Становлення та застосування телемедицини у світі та в Україні. Дерматологія та венерологія. 2017. № 4 (78). С. 94–98.
Кравець К.І., Богомолець О.В. Найпоширеніші немеланомні раки шкіри. Вісник Української медичної стоматологічної академії «Актуальні проблеми сучасної медицини». 2018. Т. 18, Вип. 1 (61). С. 308–312 (Особистий внесок – аналіз літературних даних за останні роки, написання статті).
Кравець К.І., Богомолець О.В. Порівняльна характеристика дерматоскопії та теледерматоскопії на прикладі меланоцитарних невусів та меланоми шкіри. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 1 (68). С. 17–22 (Особистий внесок – відбір даних для дослідження, аналіз даних, написання статті).
Store-and-Forward Teledermatology for the Most Common Skin Neoplasms in Ukraine / K. Kravets, Z. Dranyk, O. Vasylenko, O. Bogomolets. Acta Dermatovenerologica Alpina, Pannonica et Adriatica. 2018. Iss.27. P. 79–83 (Особистий внесок – аналіз даних, написання статті).
Застосування комбінованого методу у лікуванні новоутворень шкіри / К.І. Кравець, Ж.Н. Драник, О.В. Василенко, О.В. Богомолець. Science Rise. Medical Science. 2018. № 5 (25). С. 23–30 (Особистий внесок – відбір даних для дослідження, аналіз даних, написання статті).
Кравець К.І., Богомолець О.В. Застосування сучасних методів у діагностиці себорейного кератозу. Дерматологія та венерологія. 2018. № 2 (80). С. 59–62.
Teledermoscopy in the Diagnostics of Atypical Nevi: Ukrainian Experience / O. Magonia, O. Bogomolets, K. Kravets, S. Dyachuk, M. Zhuravel. EADV, Spring Symposium. Cracow, 23-26 May, 2013.
Kravets K., Bogomolets O., Dyachuk S. The Effectiveness of Teledermatology Use in Skin Cancers Diagnosis. 5^th EAAD congress “United for dermatology”, Riga, 18-20 September, 2015. P.95.
Kravets K., Bogomolets O. Application and Study of the Effectiveness of Skin Tumours Remote Diagnostics in Ukraine. 6^th World Congress of Teledermatology. London, 14^th–15^th October, 2016. P. 48.
Кравець К.І., Сидоренко І.І., Богомолець О.В. Порівняльна характеристика теледерматоскопічної та дерматоскопічної діагностики немеланомних раків шкіри. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні підходи до діагностики, профілактики та інноваційні технології лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, поширених дерматозів, основні організаційні задачі», 10–11 листопада 2017 р., м. Харків. Дерматологія та венерологія. 2017. № 3 (77). С. 103–104.
Кравець К.І., Сидоренко І.І., Богомолець О.В. Теледерматологічна діагностика меланоми шкіри за допомогою платформи Telederm. Мат. III (X) з’їзду Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів, 22-23 листопада 2017 р., м. Львів. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2017. № 4 (67). С. 106.
Кравець К.І., Богомолець О.В. Застосування методів телемедицини у діагностиці меланоми шкіри. Матеріали IX міжнародного семінару студентів та молодих вчених, присвячений Всесвітньому дню боротьби з раком, 1-2 лютого 2018 р., м. Київ. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2017. № 2 (101). С. 45.
Дерматоскопія. Міні-атлас. Вид. 1 / К.І. Кравець, С.Д. Дячук, І.І. Сидоренко, О.В. Магоня, Н.М. Семенюк; під ред. О.В. Богомолець. К. : ТОВ «Глянець», 2018. 75 с.

АНОТАЦІЯ

Кравець К.І. Удосконалення методів діагностики новоутворень шкіри із залученням методів інструментальної діагностики та визначення оптимізованої лікувально-діагностичної тактики. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Державна установа «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків, 2018.

У роботі проаналізовано та вивчено розбіжності між дерматоскопічною та теледерматоскопічною структурою основних груп новоутворень шкіри, що найчастіше зустрічаються в практиці лікаря: меланоцитарних невусів, меланоми шкіри, себорейного кератозу, немеланоцитарних раків шкіри. Проведено порівняльний аналіз віддалених результатів лікувально-діагностичних біопсій новоутворень шкіри радіохвильовим, комбінованим, хірургічним методами.

Встановлено, що діагностика новоутворень шкіри за допомогою дистанційної діагностики ефективна. Застосування комбінованого методу в лікуванні новоутворень шкіри знижує ризик рецидивів новоутворень та формування патологічних рубців.

Ключові слова: меланоцитарні невуси, себорейний кератоз, меланома шкіри, немеланоцитарні раки шкіри, дистанційна діагностика, лікувально-діагностична біопсія, гіпертрофічні рубці, келоїдні рубці, нормотрофічні рубці.

АННОТАЦИЯ

Кравец К.И. Усовершенствование методов диагностики новообразований кожи с привлечением методов инструментальной диагностики и определения оптимизированной лечебно-диагностической тактики. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни». – Государственное учреждение «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков, 2018.

В работе проанализированы и изучены расхождения между дерматоскопической и теледерматоскопической структурой основных групп новообразований кожи, наиболее часто встречающихся в практике врача: меланоцитарных невусов, меланомы кожи, себорейного кератоза, немеланоцитарних раков кожи. Проведен сравнительный анализ отдаленных результатов лечебно-диагностических биопсий новообразований кожи радиоволновым, комбинированным, хирургическим методами.

Установлено, что диагностика новообразований кожи с помощью дистанционной диагностики эффективна. Применение комбинированного метода в лечении новообразований кожи снижает риск рецидивов новообразований и формирования патологических рубцов.

Ключевые слова: меланоцитарные невусы, себорейный кератоз, меланома кожи, немеланоцитарные раки кожи, дистанционная диагностика, лечебно-диагностическая биопсия, гипертрофические рубцы, келоидные рубцы, нормотрофические рубцы.

ABSTRACT

Kravets K.I. Improvement of skin tumour diagnostic methods with the use of instrumental diagnostic methods and determination of optimized diagnostic and treatment tactics. – The manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Medical Science on speciality 14.01.20 «Skin and venereal diseases». – State Establishment “Institute of Dermatology and Venereology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, 2018.

This dissertation discusses the improvement of skin tumour diagnostic methods with the use of remote diagnostics, determination of tumour groups for remote diagnostic application and treatment of skin neoplasms. A group of melanocytic neoplasms of the skin (melanocytic nevi and skin melanoma) and non-melanocytic skin tumours (seborrheic keratosis and skin cancers) were studied.

Melanocytic nevi. The size, boundaries, edges, symmetry and surface did not differ in the teledermatological and clinical structure of melanocytic nevi. The discrepancies were found in the shape and colour of the nevi. In the teledermascopic structure of melanocytic nevi, the greatest differences were observed among small structures and vascular pattern. The previous diagnosis of melanocytic nevi, established using teledermatology, was histologically confirmed in (97.7 ± 0.5) % cases, compared to face-to-face examination, whose diagnosis were histologically confirmed in (99.5 ± 0.5) %.

Melanoma. When comparing the teledermatological and clinical structure of melanoma, the size, edges, symmetry and surface did not differ. The difference was observed among the forms of neoplasms and borders. During teledermatological and dermatological examinations, in skin tumours with a previous diagnosis of melanoma, the difference was observed among the following melanoma-specific structures: crystalline structures, atypical dots and globules, blue–white veil, regression structures and atypical vessels. Among all skin tumours with a previous diagnosis of melanoma established by teledermatology, histological diagnoses were confirmed in 85.1 % cases, in comparison with face-to-face examinations, whose diagnoses were confirmed histologically in 90.9 % cases.

Seborrheic keratosis. When analyzing teledermatological and clinical structure of skin neoplasms with a preliminary diagnosis of seborrheic keratosis, discrepancies were found among forms, colours, borders and surfaces. When analyzing teledermoscopic and dermoscopic structures, differences were noted, including milia-like cysts, comedo-like openings, vascular patterns and peppering. Histologically teledermatological diagnoses of seborrheic keratosis were confirmed in (97.4 ± 0.5) % cases, compared with face-to-face examination, which histologically confirmed (99.5 ± 0.5) % cases.

Skin cancer. When analyzing teledermatological and clinical structure of skin neoplasms with a preliminary diagnosis of skin cancer, the greatest differences were observed in the vascular pattern. When analyzing teledermoscopic and dermoscopic structures, differences were observed, including multiple blue–grey globules, spokes-wheel structures and vascular patterns. Among all skin tumours with a preliminary diagnosis of skin cancer established with teledermatology, histological diagnosis was confirmed in (94.4 ± 5.6) % cases. This was compared with face-to-face examination, in which they were histologically confirmed in (95.2 ± 4.8) % cases.

Skin tumors treatment. Recurrence of skin tumours after diagnostic biopsies within healthy tissues was observed after radiowave and combined methods, and never after the surgical method. After the application of the combined method, recurrence of skin tumours was observed in 3.3 %. After the radiowave method, this occurred in 7.7 %.

The formation of keloid scars after diagnostic biopsy with the combined method was noted in 3.4 % cases during 12 months of observation in comparison with the radiowave method (7.7 %) and surgical (11.4 %) methods. Hypertrophic scars were observed in 3.4 % cases after the combined method and 7.4 % after the radiowave method. The formation of the largest number of normotrophic scars was noted after the combined method and amounted to 89.9 % compared to the radiowave method (76.9 %) and the surgical method (88.9 %).

It has been established that the diagnosis of skin tumors with the help of remote diagnostics is effective. The use of the combined method in the treatment of skin tumors reduces the risk of tumors recurrence and the formation of pathological scarring.

Key words: melanocytic nevus, seborrheic keratosis, skin melanoma, non-melanocytic skin cancers, remote diagnostics, diagnostic biopsy, hypertrophic scars, keloid scars, normotrophic scars.