Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!
Державна установа
«Інститут дерматології та венерології НАМН України»
Салей Олена Анатоліївна
УДК 616.596–002.828–08–092:615.282
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ОНІХОМІКОЗ
ІЗ ПОЕТАПНИМ ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ
АНТИМІКОТИКІВ І ПРЕПАРАТІВ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2018
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державному закладі «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України».
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Дюдюн Анатолій Дмитрович
ДЗ «Дніпропетровська медична академія
МОЗ України», завідувач кафедри шкірних
та венеричних хвороб.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Олійник Ірина Олександрівна
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН
України», головний науковий співробітник відділу
дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри;
доктор медичних наук, доцент
Резніченко Наталія Юріївна
Запорізький державний медичний університет
МОЗ України, доцент кафедри дерматовенерології
та косметології з курсом дерматовенерології і
естетичної медицини факультету післядипломної
освіти.
Захист відбудеться «20» квітня 2018 року о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.
Автореферат розісланий «15» березня 2018 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Ю.В. Щербакова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми виявляється кількома основними напрямками. Соціальна значимість, що обумовлена значною розповсюдженістю мікозів стоп і зокрема оніхомікозу, яка за останні десять років збільшилась майже у 2,5 рази. Оніхомікоз поряд з мікозами стоп відносять до найбільш частої грибкової патології людини, що формує основні працевтрати в групі хворих з мікотичними ураженнями (Болотная Л.А., Шмелькова Е.С., 2012; Кутасевич Я.Ф., Олейник И.А., 2012, 2014; Айзятулов Р.Ф., 2016).
Оніхомікоз і мікоз стоп необхідно розглядати як серйозну інфекцію, яка призводить до порушення цілісності шкірних покровів, високої сенсибілізації пацієнтів та створення умов для можливого виникнення екземи, піодермії, бешихи, тромбофлебіту, токсидермії, капіляритів та інших патологічних станів. Тому рання діагностика та своєчасна адекватна терапія хворих на оніхомікоз залишається актуальною проблемою для лікарів дерматовенерологів (Корнишева В.Г., Пак Е.Ю., 2011; Айзятулов Р.Ф., 2013).
Висока захворюваність на оніхомікоз пов’язана з певними віковими змінами фізіологічних властивостей шкіри та її придатків, порушенням мікроциркуляції в дистальних відділах кінцівок (Степанова С.В., Егоров А.А., 2010; Дащук А.М., 2016; Чащин А.Ю., Якубович А.И., 2015).
На роль імунної системи в патогенезі мікотичної інфекції вказують ряд авторів, які встановили зменшення кількості CD3-лімфоцитів (Т-загальних) та їх субпопуляцій CD8 (Т-супресорів) і CD4 (Т-хелперів), імунорегуляторного індексу та абсолютної і відносної кількості лімфоцитів. Порушення неспецифічних факторів захисту проявляться насамперед з боку функціональної спроможності нейтрофільних лейкоцитів, основною функцією яких є фагоцитоз і секреція речовин, що забезпечують бактерицидні реакції, які тісно пов’язані з антиоксидантною системою. Імунологічні порушення мають кореляційну залежність від тривалості патологічного стану та клінічної форми мікозів стоп (Абидова З.М., Икрамова Н.Д. 2010; Киселева Е.П. 2010; Федотов В. П., и др. 2011; Ахмедова С.Д. 2014; Зорин А.Н. и др. 2015).
Одним із важливих аспектів є ефективність і безпечність лікування хворих на оніхомікоз. Нині, при лікуванні хворих на оніхомікоз застосовуються здебільшого системні антимікотики. Проте, незважаючи на їх високу ефективність, проведення системної терапії не завжди можливе в повному обсязі. Найчастіше це зумовлено різним ступенем токсичної дії антимікотиків, виникненням побічних впливів та наявністю протипоказань для призначення системних антимікотиків. Важливим чинником у призначенні системних антимікотиків є висока ціна ліків, яка не завжди  доступна для більшості хворих (Романцов М.Г. и др. 2010; Еремина Н.В. и др., 2014; Смусева О.Н. и др., 2014).
Незважаючи на різноманіття існуючих методик терапії хворих на оніхомікоз із використанням місцевої та загальної терапії, питання ефективності та безпечності лікування таких хворих залишається актуальним як в Україні, так і за кордоном. Однією з проблем, що перешкоджають підвищенню ефективності та безпечності лікування хворих на оніхомікоз є недостатньо удосконалені і розроблені методики комплексного патогенетично обґрунтованого лікування, які мають бути спрямовані на високу терапевтичну ефективність, скорочення термінів прийому системних антимікотиків з метою усунення їх побічної дії.
Таким чином, на сучасному етапі розвитку дерматовенерології нагальною необхідністю є вивчення епідеміології оніхомікозу, удосконалення та розробка нових більш ефективних методів лікування хворих на оніхомікоз з урахуванням клінічних проявів захворювання, віку, стану внутрішніх органів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»: «Комплексна диференційована терапія хворих на дерматози та інфекції, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адаптаційних механізмів в умовах коморбідності» (№ держреєстрації 0111U002791 [2011–2013 рр.]) та теми науково-дослідної роботи кафедри: «Таргетна терапія хворих на дерматози та інфекції, що передаються статевим шляхом, в умовах коморбідності» (№ держреєстрації 0114U000931 [2014–2018 рр.]).
Дисертанткою особисто виконано основні фрагменти наукової роботи з аналізу видового складу збудників оніхомікозу та розробки пропису лікарської форми для топічного застосування з урахуванням антимікотичної активності, функціональних, біохімічних, імунологічних методів дослідження, розробки індивідуальних диференційованих методів терапії.
Мета та задачі дослідження. Мета – підвищення ефективності лікування хворих на оніхомікоз шляхом визначення показань і розробки методик комплексної терапії з поетапним диференційованим призначенням антимікотиків, оніхолітиків та препаратів, що впливають на швидкість росту і стан нігтьових пластинок та поліпшують стан мікроциркуляції.
Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:
1. Вивчити клінічні особливості оніхомікозу.
2. Визначити і провести аналіз видового складу збудників оніхомікозу та розробити пропис лікарської форми для топічного застосування з урахуванням антимікотичної активності.
3. Визначити особливості імунного статусу у хворих на оніхомікоз.
4. Вивчити стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту у хворих на оніхомікоз.
5. Дослідити стан периферичної мікроциркуляції та вплив біотину і ксантинолу нікотинату на його динаміку, швидкість росту і стан нігтьових пластинок у хворих на оніхомікоз.
6. Визначити можливий вплив системних антимікотиків на функціональний стан ниркової і гепатобіліарної систем та необхідність корекції цього стану.
7. Розробити комплексний метод лікування хворих на оніхомікоз із урахуванням ПОЛ, стану мікроциркуляції та гепатобіліарної системи, імунного статусу та надати клініко-лабораторну оцінку результатів лікування.
Об’єкт дослідження: оніхомікоз.
Предмет дослідження: клінічні особливості оніхомікозу, імунологічні особливості, стан ПОЛ, антиоксидантний  захист і мікроциркуляторне  русло.
Методи дослідження: загально-клінічні, мікроскопічні (мікроскопічне мікологічне дослідження на гриби), культуральні (культуральне мікологічне дослідження на гриби), імунологічні (дослідження імунної системи із застосуванням комплексу загальноприйнятих стандартних уніфікованих імунологічних тестів, шляхом визначення абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин різного типу з імунофенотипуванням клітин крові за диференціювальними антигенами (CD-рецепторами) за допомогою моноклональних антитіл через реакцію непрямої поверхневої імунофлюоресценції крові), біохімічні (вивчення рівня лужної фосфатази; вмісту загального і прямого білірубіну; добової екскреції креатиніну; активність сироваткових амінотрансфераз; рівня малонового діальдегіду [МДА] і дiєнових кон’югатів [ДК]; активності каталази, супероксиддисмутази [СОД], глутатіонпероксидази [ГТП]), інструментальні (вивчення периферичної гемодинаміки із застосуванням капіляроскопії і біомікроскопії бульбарної кон’юнктиви; визначення інтенсивності росту нігтьових пластинок), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного дослідження визначено особливості клінічних проявів, мікроциркуляції, імунного статусу, порушень вільнорадикального окислення та активності антиоксидантної системи у хворих на оніхомікоз.
Науково обґрунтовано необхідність комплексного лікування хворих на оніхомікоз.
Вперше етіологічно та патогенетично обґрунтовано склад екстемпоральної композиційної лікарської форми, вивчено специфічну активність і безпечність її при застосуванні у комплексному лікуванні хворих на оніхомікоз.
Доповнено дані про порушення мікрогемоциркуляторного русла у хворих на оніхомікоз, їх патогенетичну значущість.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі результатів клініко-лабораторних досліджень було розроблено та впроваджено методику раціональної комплексної поетапної диференційованої терапії хворих на оніхомікоз із топічним застосуванням композиційної пасти залежно від ступеня та кількості ураження нігтьових пластинок, яка дозволяє отримати більш високий терапевтичний ефект, зменшити кількість рецидивів та скоротити період застосування системних антимікотиків (патент України на корисну модель № 100497 від 27.07.2015, патент України на корисну модель № 101900 від 12.10.2015).
Запропоновану методику комплексного поетапного диференційованого лікування хворих на оніхомікоз впроваджено в клініці КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер Запорізької обласної ради», КЗ «Обласний шкірно-венерологічний диспансер» м. Дніпропетровська, КЗ «Кам’янська міська поліклініка №6 Дніпропетровської обласної ради», Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер, КЗОЗ Харківський обласний клінічний  шкірно-венерологічний диспансер № 1.
Теоретичні положення дослідження і практичні рекомендації впроваджено в практику навчання студентів на кафедрі шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України, на кафедрі шкірних та венеричних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», на кафедрі дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету МОЗ України, на кафедрі дерматології, венерології та СНІДу Харківського національного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, особисто виконаною автором. Дисертантка самостійно проаналізувала за темою дисертаційної роботи наукову літературу, провела патентно-інформаційний пошук, визначила мету і завдання дослідження, сформулювала основні положення і висновки роботи. Здобувачка особисто провела клініко-лабораторне обстеження хворих на оніхомікоз, проаналізувала та статистично обробила отримані результати досліджень.
Співавторство інших дослідників у  друкованих працях, опублікованих за темою дисертації, полягає в консультативній допомозі та спільній участі в комплексній науково-дослідній роботі.
Усі опубліковані наукові праці, в яких викладено основні положення і зміст дисертації, авторські. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і висновки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний науковий внесок. Конфлікту інтересів немає.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати досліджень у формі доповідей були виголошені та обговорені на: науково-практичній конференції «Актуальные вопросы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции» (Харків, 2014, 2017); на засіданнях Дніпропетровського обласного товариства дерматовенерологів та Дніпропетровської філії Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів (Дніпропетровськ, 2015, 2016).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 друкованих праць, з них 13 статей (3 – у моноавторстві), у тому числі 8 статей у спеціалізованих наукових виданнях України, 3 – у журналах, що входить до міжнародної наукометричної бази даних Google Scholar та Російський індекс наукового цитування, 5 статей у збірнику наукових праць, 2 тези, з них 1 публікація у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції, 2 патенти України на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 188 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, рекомендацій, списку використаної літератури та двох додатків. Робота проілюстрована 22 таблицями та 2 рисунками. Бібліографічний список містить 294 джерела, з них 224 – кирилицею та 70 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Виконання дисертаційної роботи ґрунтується на результатах досліджень і спостережень за 70 хворими на грибкові ураження нігтьових пластинок, що перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні на клінічній базі кафедри шкірних та венеричних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України». Лабораторні та інструментальні методи першого етапу дослідження охоплювали мікробіологічні методи, які передбачали мікроскопічне і культуральне дослідження патологічного матеріалу за період з 2013–2015 рр.
Комплекс загальноприйнятих стандартних уніфікованих імунологічних тестів, передбачених наказом МОЗ України № 422 від 19.11.02 «Про розвиток клінічної імунології в Україні», з визначенням:
1) загальної та відносної кількості лейкоцитів, лейкоцитарної формули;
2) фенотипу лімфоцитів за диференціюючими антигенами (CD-рецепторами);
3) концентрації основних класів імуноглобулінів.
Комплекс біохімічних методів дослідження включав визначення:
1) рівня лужної фосфатази, білірубіну, креатиніну, сироваткових амінотрансфераз (аланінамінотрансфераза [АлАТ] і аспартатамінотрансфераза [АсАТ]).
2) концентрації МДА та ДК;
3) активності каталази, ГТП і СОД.
Для визначення інтенсивності росту нігтьових пластинок у хворих на оніхомікоз застосовувався мікрометр виробництва «Мікротех» (м. Харків).
Біомікроскопія судин бульбарної кон’юнктиви вивчалася за допомогою щілинної лампи фірми «Zeiss SL 160» (Німеччина) зі збільшенням у 5–32 рази.
Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилася за допомогою використання методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах ліцензійних програм EXCEL-2003® і STATISTICA 6.1 (StatSoft Inc., серійний №AGAR909E415822FA). Статистична обробка експериментальних даних здійснювалася з використанням параметричних і непараметричних критеріїв. Для розрахунку параметричних критеріїв статистики визначалася середнє арифметичне варіаційного ряду (М) і середня помилка середнього арифметичного (m). Визначення достовірності відмінностей між двома вибірками проводилося за допомогою критерію Стьюдента (t). Відмінності вважалися достовірними, якщо ймовірність випадкової різниці не перевищувала 0,05. Розрахунок непараметричних критеріїв статистики здійснювався для оцінки відмінностей у середніх тенденціях і незалежних вибірках: визначався критерій Вілкоксона-Манна-Уітні (критерій U).
Результати власних досліджень та їх обговорення. Для виконання поставлених завдань і досягнення мети дисертаційної роботи обстежено та проліковано 70 хворих на оніхомікоз і обстежено 30 умовно здорових осіб.
Критерієм залучення пацієнтів до дослідження була наявність ураження нігтьових пластинок мікотичною інфекцією.
Пацієнти не залучалися до дослідження при наявності соматичної патології в стадії загострення.
Усі хворі на оніхомікоз були розподілені на дві аналогічні групи по 35 осіб.
Серед обстежених хворих на оніхомікоз 15 % були у віці до 40 років, 21 % – віком 41– 50 років, 37,2 % – 51–60 років, 25,7 % – понад 61 рік. Отже, більше ніж 62 % хворих були старшими за 51 рік. Серед хворих на оніхомікоз кількісно переважали чоловіки (64,3 %). Давність ураження нігтьових пластинок становила від 9 місяців до 23 років.
Сімейний статус хворих на оніхомікоз: 58 (82,8 %) – перебували в шлюбі, 4 (5,7 %) – не були у шлюбі, 8 (11,4 %) – були розлучені.
Виникнення захворювання 47 (67,1 %) обстежених хворих пов’язували з подібними ураженнями нігтьових пластинок у близьких родичів, 15 (21,4 %) – з відвідуванням басейну і лазні. Решта хворих не могла вказати причинно-наслідковий зв’язок виникнення захворювання.
За соціальним положенням хворі на оніхомікоз розподілялися на службовців – 6 (8,6 %), робітників – 20 (28,6 %), приватних підприємців – 3 (4,3 %), пенсіонерів – 39 (55,7 %), безробітних – 2 (2,9 %).
Серед перенесених захворювань хворі на оніхомікоз найчастіше  називали застудні – 70 (100 %), гнійно-запальні – 25 (35,7 %), запальні та паразитарні ураження шкіри – 20 (28,6 %), неврологічні ураження – 15 (21,4 %), патологію шлунково-кишкової системи – 14 (20,0 %).
Серед супутньої соматичної патології у хворих на оніхомікоз превалювала патологія серцево-судинної системи – 21 (30,0 %), ендокринної системи – 14 (20,0 %) та захворювання неврологічного характеру – 11 (15,7 %).
У хворих на оніхомікоз ураження однієї або двох нігтьових пластинок відзначено у 15 (21,5 %), трьох або чотирьох – у 26 (37,1 %), п’ять і більше – у 29 (41,4 %) пацієнтів.
Ураження нігтьової пластинки обсягом від 1 % до 50 % зафіксовано у 12 (17,1 %) пацієнтів, обсягом 50 %  – у 14 (20,0 %), від 50 % до 80 % – 34 (48,6 %) і тотальне ураження у 10 (14,3 %) пацієнтів. Форма ураження нігтьових пластинок у 53 (75,7 %) хворих на оніхомікоз мала дистально-латеральний, у 7  (10 %) – поверхнево білий і у 10 (14,3 %) – тотально-дистрофічний характер.
Тривалість ураження нігтьових пластинок мала гендерну залежність, зокрема у 15 (60,0 %) жінок захворювання тривало від 1 місяця до 5 років, у 8 (32,0 %) жінок хвороба розвивалася впродовж 6–10 років і у 2 (8 %) пацієнток – понад 10 років. У чоловіків ураження нігтьових пластинок тривало від 1 місяця до 5 років у 22 (48,9 %), 6–10 років – у 18 (40,0 %), понад 10 років – у 5 (11,1 %) пацієнтів. Таким чином, у більш ніж половини хворих на оніхомікоз мікотичне ураження нігтьових пластинок тривало до 5 років. Тривалість захворювання більше 10 років було у 20,0 % хворих.
У 39 (55,7 %) чоловіків і у 21 (30,0 %) жінок хворих на оніхомікоз був виділений T. rubrum. З інших дерматоміцетів, виділених у хворих, був T. mentagrophytes var. interdigitale – ідентифіковано у 6 (8,6 %) чоловіків і 4 (5,7 %) жінок. Серед цвілевих грибів, що виділені з уражених нігтьових пластинок, визначено Scopulariopsis brevicaulis, як мікст-інфекцію у 4 осіб (5,7 %).
У пацієнтів, хворих на оніхомікоз, старших вікових груп у всіх відділах мікроциркуляторного русла бульбарної кон’юнктиви виявлено порушення мікрогемодинаміки у формі підсилення нерівномірності калібру та звивистості судин, особливо венул, меандричної звивистості, наявності мікроаневризм і венулярних сакуляцій, утворення судинних клубочків, спазму артеріол і дилатації венул зі зниженням артеріоловенулярного коефіцієнту до 1:4 – 1:6 та менше. У хворих молодшої вікової групи порушення мікроциркуляторного русла мало менш виражений характер.
Вміст продуктів ПОЛ у сироватці крові хворих на оніхомікоз, а саме рівень МДА був вищим на 21,0 % порівняно з показниками здорових осіб. Подібні зміни були виявлені також і в рівні ДК сироватки крові хворих на оніхомікоз, який перевищував значення у здорових осіб на 49,1 %. Таким чином, показники рівня первинних і вторинних продуктів ПОЛ сироватки крові свідчили про інтенсифікацію процесів вільно-радикального окислення.
На фоні інтенсифікації перекисних процесів у хворих на оніхомікоз виявлено зміни в системі антиоксидантного захисту. Проведені дослідження дозволили встановити зниження активності: СОД на 8,1 %, ГТП на 28,9 % і каталази на 13,9 % у хворих на оніхомікоз порівняно з показниками контрольної групи.
У хворих на оніхомікоз встановлено значне навантаження на функціонування оксидантно-антиоксидантної системи, що супроводжувалося посиленням окисного метаболізму, активацією процесів ПОЛ, здатних перебороти бар’єр антиоксидантного захисту. Порушення оксидантно-антиоксидантної рівноваги на користь оксидантів за умов досліджуваної патології дає підстави говорити про розвиток в організмі хворих на оніхомікоз аномалії окисно-відновлювальних, біоенергетичних процесів, метаболізму основних енергетичних і пластичних матеріалів, які за відповідних умов призводять до дисгомеостатичного стану, що потребує адекватної корекції.
Серед показників імунної системи у хворих на оніхомікоз виявлено вірогідне зменшення вмісту Т-лімфоцитів у більшій частині хворих за рахунок Т-супресорів як абсолютних, так і відносних показників відповідно на 0,23×109/л та 13,3 % (p < 0,05) у поєднанні зі зростанням кількості активованих субпопуляцій лімфоцитів. Низький рівень Т-супресорів вказує на потенційну важливість їх у підтримці толерантності до мікотичних антигенів у хворих на оніхомікоз.
Достовірне підвищення рівня В-лімфоцитів абсолютних і відносних показників відповідно на 27,3 % і 19,7 % порівняно з клінічно здоровими особами та недостовірне зниження NK-клітин у хворих на оніхомікоз, безумовно, є наслідком тривалої стимуляції та активації імунної системи мікотичними антигенами, що поєднувалося з підвищенням рівня як активованих субпопуляцій Т-лімфоцитів із раннім маркером активації CD25+, так і пізнім маркером активації HLA-DR+. У сироватці крові хворих на оніхомікоз рівень основних класів імуноглобулінів мав тенденцію до підвищення порівняно з показниками клінічно здорових осіб (p > 0,1).
Для підвищення ефективності терапії хворих на оніхомікози з метою скорочення курсового терміну лікування системними антимікотиками було розроблено екстемпоральну пасту, що містить антимікотики широкого спектру дії (мебетизол і хінозол) та кератолітики (бензойна і саліцилова кислоти): мебетизол – 9,9–10,1; хінозол – 2,9–3,1; кислота бензойна – 9,0–10,0; кислота саліцилова – 9,0–10,0; олія соняшникова – 14,0–15,0; поліетиленоксид 400 – 29,0–30,0; емульгатор № 1 – 7,0–8,0; моногліцерид дистильований – 3,5–4,5; твін-80 – 4,5–5,5; вода – до 100,0.
Вивчено антимікотичну активність розробленої пасти на культурах грибів Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Candida albicans. Встановлено, що за цим показником при дії на Trichophyton rubrum розроблена паста перевищувала мазь «Мікоспор» в 1,7 рази, мазь «Ундецин» у 2,2 рази і мазь «Цинкундан» в 1,9 рази, при дії на Trichophyton mentagrophytes – мазь «Мікоспор» – в 1,6 рази, мазь «Ундецин» – майже вдвічі, мазь «Цинкундан» – в 1,7 рази, при дії на Candida albicans розроблена паста перевищувала мазь «Мікоспор» у 1,7 рази, мазь «Ундецин» у 1,2 рази і мазь «Цинкундан» у 1,3 рази.
Призначення системного антимікотику базувалося на результатах мікотичного обстеження хворих на оніхомікоз і активності тербінафіну. Ксантинолу нікотинат, біотин та аевіт призначався хворим основної групи для покращення трофіки і швидкості росту нігтьових пластинок.
Для хворих на оніхомікоз основної групи при ураженні до трьох нігтьових пластинок і ураженні кожної нігтьової пластинки менш ніж на 50 % запропоновано лікування без використання системних антимікотичних препаратів. Цим хворим призначався перорально ксантинолу нікотинат по 150 мг 3 рази, біотин по 5 мг 1 раз і гепарсил по 70 мг 3 рази, аевіт по 1 драже 1 раз на добу.
При ураженні більш ніж трьох нігтьових пластинок або ураженні кожної нігтьової пластинки більш ніж на 50 % за 4 тижні до призначення системного антимікотичного препарату тербінафіну призначався ксантинолу нікотинат по 150 мг 3 рази, біотин по 5 мг 1 раз і гепарсил по 70 мг 3 рази на добу. З п’ятого тижня призначався перорально тербінафін по 250 мг 1 раз на добу до відростання здорових нігтьових пластинок.
Впродовж усього терміну лікування на уражені нігтьові пластинки наносилася мебетизол-хінозолова паста.
Хворі на оніхомікоз у порівняльній групі отримували загальноприйняте лікування відповідно до наказу МОЗ України № 286 від 07.06.2004 та № 312 від 08.05.2009.
Наприкінці лікування у хворих на оніхомікоз із порівняльної групи відбулося підвищення рівня загального білірубіну в 1,4 рази, а АлАТ і АсАТ майже вдвічі. Підвищення в плазмі крові рівня амінотрансфераз потрібно розглядати як ознаки біохімічного цитолітичного синдрому, що є проявом токсичного впливу системних антимікотиків. Рівень активності названих ферментів та загального білірубіну у хворих на оніхомікоз основної групи відповідав референтним значенням.
Динаміка стану мікроциркуляторного русла у хворих на оніхомікоз залежала від обраного виду терапії.
Загальнокон’юнктивальний індекс після проведення комплексної терапії знизився у хворих із основної групи на 3,82 бала, а у хворих із порівняльної групи на 0,7 бала. Це свідчить, що у хворих із основної групи після проведеного комплексного лікування показник стану мікроциркуляції значно поліпшився і досяг значень контрольної групи.
Максимальний ріст нігтьових пластинок хворих на оніхомікоз із основної групи відзначено на 30 день лікування, який майже зрівнявся з показниками клінічно здорових людей. Ріст нігтьових пластинок у хворих на оніхомікоз із порівняльної групи був майже вдвічі нижчим від показників основної групи. Швидкість росту нігтьових пластинок корелювала із поліпшенням стану мікроциркуляторного русла.
Проведені дослідження показали підвищення активності ферментів антиоксидантного захисту після проведення комплексного лікування у хворих на оніхомікоз із основної групи у порівнянні з групою хворих, які отримували лише стандартну терапію. Підвищення активності ферментів антиоксидантного захисту після проведення комплексного лікування у хворих на оніхомікоз із основної групи мало більш виражений характер, особливо активності ГТП (на 23,3 %). Після проведеної терапії спостерігалося зниження рівня продуктів ПОЛ. Зокрема у хворих на оніхомікоз із основної групи рівень МДА знизився на 11,4 %.
Комплексне лікування хворих на оніхомікоз сприяло достовірному підвищенню загальної кількості CD3+-лімфоцитів з (0,88  0,06) х 109/л в основній групі до (1,01  0,01) х 109/л, у порівняльній – до (0,97  0,03) х 109/л та зниженню CD4+-лімфоцитів з (0,65  0,03) х 109/л, в основній групі до (0,59  0,03) х 109/л. Кількість CD8+-лімфоцитів у пацієнтів на оніхомікоз після лікування не змінилася та залишилася в межах значень контрольної групи як серед пацієнтів основної групи, так і в групі порівняння (p > 0,1). Наведені показники CD4+ і CD8+ призвели до підвищення показника імунорегуляторного індексу лише в основній групі на 0,3.
Комплексна терапія хворих на оніхомікоз сприяла вірогідному зменшенню вмісту у периферичній крові CD19+-лімфоцитів з (0,28  0,02) х 109/л в основній групі до (0,23  0,01) х 109/л, а в порівняльній групі до (0,25  0,01) х 109/л.
Після проведеної терапії кількості NK-клітин та активованих Т- та В-лімфоцитів із фенотипом HLA-DR+ змін не зазнали як в основній, так і в групі порівняння.
Концентрація імуноглобулінів в обох групах не мала достовірних змін у динаміці лікування (p > 0,1), залишаючись у межах норми.
Термін досягнення мікотичного одужання при призначенні системних антимікотиків у хворих на оніхомікоз кистей із основної групи складав (32,0 ± 1,8) дня, у хворих порівняльної групи – (48,0 ± 2,2) дня. У хворих на оніхомікоз при ураженні нігтьових пластинок стоп мікотичне одужання у хворих основної групи наставало на (71,0 ± 2,7) дня, у хворих порівняльної групи на (94,0 ± 3,5) дня. Клініко-мікологічне одужання, яке було підтверджено мікологічним обстеженням настало у 34 (97,1 %) хворих на оніхомікоз із основної і у 32 (91,4 %) – із порівняльної групи. Водного хворого з основної і у двох хворих із порівняльної груп виникли рецидиви мікотичної інфекції, що потребували призначення додаткової терапії. Призначення розробленої комплексної поетапної терапії, яка має високу терапевтичну ефективність, дозволило скоротити вживання системних антимікотиків хворими на оніхомікоз з ураженням нігтьових пластинок кистей на (16,0 ± 1,6) дня і з ураженням нігтьових пластинок стоп на (23,0 ± 2,2) дня.
Таким чином, призначення в комплексному поетапному лікуванні хворих на оніхомікоз ксантинолу нікотинату, біотину і гепарсилу та застосування місцевої терапії з використанням мебетизол-хінозолової пасти дає змогу зменшити період застосування або повністю відмовитися від призначення системних антимікотичних препаратів, і завдяки цьому, зменшити або усунути побічні ефекти системної терапії, а також підвищити ефективність лікування і зменшити кількість рецидивів мікотичної інфекції.
ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове практичне вирішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на оніхомікоз з урахуванням клінічних проявів захворювання, науково обґрунтованих показань і методики комплексної поетапної диференційованої терапії шляхом призначення антимікотиків, кератолітиків та препаратів, що покращують стан перекисного окислення ліпідів, мікроциркуляторного русла та швидкість росту нігтьових пластинок.
1. Оніхомікоз разом із мікозом стоп відносять до найпоширенішої патології серед грибкових захворювань. Серед усіх хворих, що звертаються за медичною допомогою до лікаря дерматовенеролога, кожен третій має мікотичне ураження шкіри або нігтьових пластинок. Оніхомікоз у структурі дерматологічної патології складає 24 %. Оніхомікоз і мікоз стоп є основним резервуаром мікотичної інфекції, яка здатна до високої сенсибілізації організму хворих і формує умови для виникнення мікотичної екземи, тромбофлебіту, піодермії, бешихи, токсикодермії, капіляритів та інших патологічних станів. Своєчасне адекватне комплексне лікування хворих на оніхомікоз є однією із актуальною проблем сучасної дерматовенерології.
2. Серед обстежених 70 хворих на оніхомікоз 62,9 % склали хворі віком понад 51 рік, переважну частину яких становили чоловіки (64,3 %). У 48,6 % хворих обсяг ураження нігтьових пластин склав від 50 % до 80 %. Форма ураження нігтьових пластинок у 75,7 % хворих на оніхомікоз мала дистально-латеральний, у 10 % – поверхнево білий і у 14,3 % – тотально-дистрофічний характер.
3. Верифікація збудників грибкової інфекції дозволила виявити у 39 (55,7 %) чоловіків і у 21 (30,0 %) жінок T. rubrum і T. mentagrophytes var. interdigitale, який ідентифіковано у 6 (8,6 %) чоловіків і 4 (5,7 %) жінок. В якості мікст-інфекції серед цвілевих грибів був виявлений Scopulariopsis brevicaulis у 4 осіб (5,7 %).
4. З погляду доцільності застосування місцевої терапії для хворих на оніхомікоз розроблено ропис екстемпорального приготування пасти з мебетизолом, хінозолом та кератолітиком. Антимікотична активність мебетизол-хінозолової пасти при дії на Trichophyton rubrum перевищувала таку для мазі «Мікоспор» в 1,7 рази, для мазі “Ундецин” в 2,2 рази і для мазі “Цинкундан” в 1,9 рази, при дії на Trichophyton mentagrophytes – для мазі «Мікоспор» – в 1,6 рази, для мазі «Ундецин» – в 2,0 рази, для мазі «Цинкундан» – в 1,7 рази, при дії на Candida albicans розроблена паста перевищувала мазь «Мікоспор» в 1,7 рази, мазь «Ундецин» у 1,2 рази і мазь «Цинкундан» у 1,3 рази.
5. Серед показників, які характеризують клітинну ланку імунної системи, виявлено вірогідне зниження вмісту Т-лімфоцитів у більшій частині за рахунок CD3+ та CD8+-лімфоцитів. Знижений рівень Т-супресорів вказує на потенційну важливість їх у підтримці толерантності до мікотичних антигенів у хворих на оніхомікоз. Достовірне підвищення рівня В-лімфоцитів та тенденція до зниження вмісту NK-клітин є наслідком тривалої стимуляції імунної системи мікотичними антигенами.
6. У хворих на оніхомікоз встановлено порушення оксидантно-антиоксидантної рівноваги. Так рівень МДА і ДК у хворих на оніхомікоз відповідно був вищим на 21,0 % і на 49,1 % порівняно з показниками здорових осіб. Активність антиоксидантного захисту у хворих на оніхомікоз проявлялася зниженням рівня СОД на 8,1 %, каталази на 13,9 %, ГТП на 28,9 % порівняно з показниками контрольної групи. Призначення препаратів, що мають антиоксидантну активність, у комплексному лікуванні хворих на оніхомікоз дало можливість стабілізувати процеси ПОЛ. Після проведеної терапії рівень МДА у хворих на оніхомікоз основної групи знизився на 11,4 %, рівень СОД, каталази, ГТП відповідно підвищився на 3,0 %, 5,0 %, 23,3 % щодо порівняльної групи.
7. У хворих на оніхомікоз старших вікових груп в усіх відділах мікроциркуляторного русла бульбарної кон’юнктиви виявлено порушення мікроциркуляції у формі підсилення нерівномірності калібру судин та їх звивистості, особливо венул, меандричної звивистості, наявності мікроаневризм і венулярних сакуляцій, утворення судинних клубочків, спазму артеріол і дилатації венул зі зниженням в результаті цього артеріоло-венулярного коефіцієнту до 1:4 –1:6 та менше. У хворих молодшої вікової групи порушення мікроциркуляторного русла мало менш значний характер. Після проведення комплексної терапії у хворих із основної групи загальний кон’юнктивальний індекс знизився у 5,5 рази. Максимальний ріст нігтьових пластинок відзначено на 30 день призначення біотину. У хворих на оніхомікоз із основної групи швидкість росту нігтьових пластинок майже зрівнялася з показниками клінічно здорових людей. Ріст нігтьових пластинок у хворих основної групи складав (2,6 ± 0,02) мм, а у здорових осіб – (2,8 ± 0,02) мм. Одночасно, цей показник у хворих порівняльної групи дорівнював (1,2±0,01) мм і був меншим ніж у два рази порівняно з показниками основної групи.
8. Після лікування у хворих на оніхомікоз із порівняльної групи відбулося підвищення рівня загального білірубіну в 1,4 рази, а АлАТ і АсАТ майже вдвічі. Підвищення в плазмі крові рівня амінотрансфераз є ознакою біохімічного цитолітичного синдрому, що є проявом токсичного впливу системних антимікотиків. Рівень цих показників у хворих на оніхомікоз основної групи відповідав референтним значенням. Вміст креатиніну та лужної фосфатази у хворих на оніхомікоз не перевищував нормальні показники.
9. Розроблений комплексний поетапний диференційований метод лікування хворих на оніхомікоз має високий терапевтичний ефект, що підтверджується нормалізацією показників ПОЛ, імунного статусу, стану мікроциркуляторного русла, підвищенням швидкості росту нігтьових пластинок. Клініко-мікологічне одужання настало у 34 (97,1 %) хворих на оніхомікоз із основної і у 32 (91,4 %) – із порівняльної групи. Запропонована терапія дала можливість у хворих на оніхомікоз із ураженням до трьох нігтьових пластинок (зокрема кожної обсягом менше ніж 50 %) відмовитися від призначення системних антимікотиків, а у пацієнтів із ураженням більше трьох нігтьових пластинок (кожної обсягом понад 50 %) скоротити призначення системних антимікотиків при ураженні нігтьових пластинок стоп і кистей на (23,0±2,2) і (16,0±1,6) дня відповідно. Виключення з комплексного поетапного лікування хворих на оніхомікоз системних антимікотиків або зменшення періоду їх прийому дозволяє зменшити або уникнути їх впливу на гепатобіліарну систему.
РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При ураженні до трьох нігтьових пластинок і ураженні кожної нігтьової пластинки менше ніж на 50 % рекомендується призначати перорально аевіт по 1 капсулі 1 раз на добу впродовж 40 днів, ксантинолу нікотинат по 150 мг 3 рази на добу і біотин по 5 мг 1 раз на добу впродовж 60-70 днів та нанесення місцево на уражені нігтьові пластинки один раз на добу впродовж усього терміну лікування мебетизол-хінозолової пасти такого складу, мас. %: мебетизол – 9,9–10,1; хінозол – 2,9–3,1; кислота бензойна – 9,0–10,0; кислота саліцилова – 9,0–10,0; олія соняшникова – 14,0–15,0; поліетиленоксид 400 – 29,0–30,0; емульгатор № 1 – 7,0–8,0; моногліцерид дистильований – 3,5–4,5; твін-80 – 4,5–5,5; вода – до 100,0.
2. При ураженні більше трьох нігтьових пластинок або ураженні кожної нігтьової пластинки більше ніж на 50 % рекомендується розпочинати лікування за 4 тижні до призначення системних антимікотичних препаратів, при цьому призначати перорально ксантинолу нікотинат по 150 мг 3 рази на добу, біотин по 5 мг 1 раз на добу і гепарсил по 70 мг 3 рази на добу впродовж 90 днів та місцево один раз на добу (щовечора) упродовж усього терміну лікування на уражені нігтьові пластинки наносити мебетизол-хінозолову пасту зазначеного складу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ЗДОБУВАЧА

1. Салей Е. А. Онихомикозы (эпидемиология, этиопатогенез, лечение) // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2011. № 1–4. С. 110–114.
2. Биотин в комплексном лечении больных ониходистрофиями / Е. А. Салей, А. Д. Дюдюн, В. П. Федотов, Н. Н. Полион, Д. Г. Башмаков, С. К. Курбанова // Дерматологія та венерологія. 2011. № 2 (52). С.109–111. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
3. Сучасні аспекти лікування хворих на оніхомікоз / А. Д. Дюдюн, О. А. Салей, Н. Н. Поліон, Ю. Ф. Полковніков, І. В. Жила // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2012. № 1–4. С. 201–205. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
4. Новые возможности местного лечения пациентов с онихомикозом / А. Д. Дюдюн, Е. А. Салей, Н. Н. Полион, В. В. Горбунцов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2013. № 2 (49). С. 149–153. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
5. Салей Е. А. Онихомикоз – современные взгляды и подходы к решению проблемы // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2013. № 1–4. С. 241–243.
6. Ефективність комплексного, комбінованого лікування хворих на оніхомікоз / О. А. Салей, А. Д. Дюдюн, В. В. Гладишев, В. В. Луць // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2014. № 1–4. С. 186–191. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
7. Дюдюн А. Д., Салей Е. А., Полион Н. Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2015. № 1 (56). С. 115–118. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
8. Салей О. А. Стан мікроциркуляторного русла у хворих на оніхомікоз // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2015. № 3–4. С. 202–208.
9. Функціональний стан гепатобіліарної системи у хворих на оніхомікоз при системному застосуванні антимікотиків / А. Д. Дюдюн, Н. М. Поліон, О. А. Салей, М. А. Кравченко, В. А. Лубковський, В. В. Баюта // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2016. № 1–4. С. 63–68. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
10. Салей Е. А., Дюдюн А. Д. Комплексное лечение больных онихомикозом с применением биотина // Актуальные вопросы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции : Сборник научных трудов. Харьков : Изд-во „С.А.М.”, 2013. С. 202–207.
11. Салей Е. А., Дюдюн А. Д., Полион Н. Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Актуальные вопросы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции : Сборник научных трудов. Харьков, 2014. С. 173–179. (Здобувачем особисто проаналізовано дані літератури, йому належить ідея дослідження, їм проведено збір, узагальнення матеріалу, підготовлено статтю для друку)
12. Вплив системних антимікотиків на функціональний стан печінки при лікуванні хворих на дерматомікози / А. Д. Дюдюн, Н. М. Поліон, О. А. Салей, Л. В. Букач // Актуальные вопросы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции : Сборник научных трудов. Харьков, 2016. С. 86–94. (Здобувачем особисто проаналізовано дані літератури, йому належить ідея дослідження, дисертантом проведено збір, узагальнення матеріалу, підготовлено статтю для друку)
13. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез та методи терапії хворих на оніхомікоз / О. А. Салей, А. Д. Дюдюн, Н. М. Поліон, І. В. Жила, І. М. Гавріна. Актуальные вопросы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции. Харьков, 2017. С. 189–197. (Здобувачем особисто проаналізовано дані літератури, йому  належить ідея дослідження, проведено збір та узагальнення матеріалу, підготовлено статтю до друку)
14. Пат. на корисну модель 100497 UA, МПК А61К31/00. Спосіб лікування хворих на оніхомікоз при ураженні більш трьох нігтьових пластинок або ураженні кожної нігтьової пластинки більш ніж 50 % / А. Д. Дюдюн, О. А. Салей, Н. М. Поліон, В. В. Луць. – № u201501539; заявл. 23.02.2015; опубл. 27.07.2015, Бюл. № 14.
15. Пат. на корисну модель 101900 UA, МПК А61К31/00. Спосіб лікування хворих на оніхомікоз при ураженні до трьох нігтьових пластинок і ураженні кожної нігтьової пластинки менш ніж 50 % / А. Д. Дюдюн, О. А. Салей, Н. М. Поліон, В. В. Луць. – № u201502302; заявл. 16.03.2015; опубл. 12.10.2015, Бюл. № 19.
16. Особенности комплексного лечения больных онихомикозом / Е. А. Салей, А. Д. Дюдюн, В. В. Горбунцов, Н. Н. Полион // Проблемы медицинской микологии. 2013. Научно-практическая конференция по медицинской микологии (XVI Кашкинские чтения) : Тезисы докладов. Проблемы медицинской микологии. Т. 15, № 2. С. 118. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку статті до друку)
17. Дюдюн А. Д., Поліон Н. М., Салей О. А. Стан антиоксидантної системи у хворих на оніхомікоз // Тези ІІІ (Х) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, 22–23 листопада 2017 р., м. Львів. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2017. № 4 (67). С. 77–78. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературні дані, проведено узагальнення результатів та підготовку тез до друку)
АНОТАЦІЯ

Салей О.А. Комплексне лікування хворих на оніхомікоз із поетапним та диференційованим застосування антимікотиків і препаратів патогенетичної спрямованості. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Державна установа «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків, 2017.
Дисертація присвячена розробці методик комплексної терапії хворих на оніхомікоз з поетапним диференційованим призначенням антимікотиків, оніхолітиків та препаратів, що впливають на швидкість росту, стан нігтьових пластинок та поліпшують стан мікроциркуляції.
Розроблений комплексний диференційований поетапний метод лікування хворих на оніхомікоз дозволив отримати високу терапевтичну ефективність із нормалізацією показників перекисного окислення ліпідів, імунного статусу, стану мікроциркуляторного русла, зменшенням токсичного впливу на гепатобіліарну систему, підвищенням швидкості росту нігтьових пластинок, що дало змогу відмовитися від вживання системних антимікотиків або скоротити термін їх призначення при ураженні, відповідно, нігтьових пластинок стоп і кистей на (23,0 ± 2,2) і (16,0 ± 1,6) дня.
Ключові слова: оніхомікоз, діагностика, лікування, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантна система, імунітет, мікроциркуляція, ефективність.
АННОТАЦИЯ

Салей О.А. Комплексное лечение  больных  онихомикозом   с поэтапным дифференцированным применением антимикотиков и препаратов патогенетической направленности.  – На правах рукописи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – Государственное учреждение «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков, 2017.
Диссертация посвящена разработке методик комплексной терапии больных онихомикозом с поэтапным дифференцированным назначением антимикотиков, онихолитиков и препаратов, влияющих на скорость роста и состояние ногтевых пластинок и улучшающих состояние микроциркуляции.
Разработанный комплексный дифференцированный поэтапный метод лечения больных онихомикозом позволил получить высокую терапевтическую эффективность с нормализацией показателей перекисного окисления липидов, иммунного статуса, состояния микроциркуляторного русла, уменьшения токсичного влияния на гепатобилиарную систему, повышения скорости роста ногтевых пластинок, что дало возможность отказаться от употребления системных антимикотиков или сократить срок их применения при поражении, соответственно, ногтевых пластинок стоп и кистей на (23,0 ± 2,2) и (16,0 ± 1,6) дня.
Ключевые слова: онихомикоз, диагностика, лечение, перекисное окисление липидов, антиоксидантная система, иммунитет, микроциркуляция, эффективность.
SUMMARY

Salei O.A. Complex treatment of onychomycosis patients with phased and differentiated use of antimycotics and pathogenetic drugs. – Manuscript.
Dissertation for the degree of a candidate of medical sciences in specialty 14.01.20 – skin and venereal diseases. – State Establishment «Institute of Dermatology and Venereology of NAMS of Ukraine», Kharkiv, 2017.
The dissertation is devoted to the development of methods of complex therapy of onychomycosis patients with a phased, differentiated application of antimycotics, onycholic drugs and drugs that influence the growth rate and condition of the nail plates and improve the microcirculation. In the course of treatment the peculiarities of pathogenetic changes in homeostasis which depended on clinical manifestations of the disease and age of patients were determined and their dynamics was analyzed.
70 patients with onychomycosis were examined to solve this task. The dominant part (62.9 %) of patients with onychomycosis consisted of patients over 51 years old. The duration of the disease was from 9 months to 23 years. The affection of nail plates from 1 to 50% was found in 12 patients (17.1 %), 50 % – in 14 patients (20 %), from 50 % to 80 % in 34 patients (48.6 %) and total affection was found in 10 patients (14.3 %). The form of nail plate affection in 53 patients (75.7 %) was distally-lateral, in 7 patients (10 %) superficially-white and in 10 patients (14.3 %) totally dystrophic.
Verification of pathogens of the fungal infection was made. T. rubrum 39 men (55.71 %) and 21 women (30 %) were diagnosed and T. mentagrophytes var. Interdigitale were identified in 6 men (8.57 %) and 4 women (5.71 %). Among the mold fungi, Scopulariopsis brevicaulis was detected as a mixed infection.
The oxidant-antioxidant imbalance was diagnosed in patients with onychomycosis.
Slight leukopenia and lymphopenia were diagnosed in patients with onychomycosis, which had no reliable value. A significant decrease CD3+ and CD8+ levels and an increase in B-lymphocyte with an insignificant decrease in NK-cell content were diagnosed. That is a consequence of prolonged stimulation with mycotic antigens.
The use of systemic antimycotics led to an increase in total bilirubin by 66.9 %, and an increase in the activity of ALAT and ASAT. We considered this a sign of the toxic effects of systemic antimycotics on the liver.
Various disorders in all parts of the microvasculature of the bulbar conjunctiva were detected in patients with onychomycosis.
The developed complex of differentiated methods of treatment of onychomycosis patients has allowed receiving high therapeutic effectiveness, reduction of relapses from normalization of indicators of LOI, immune status, microcirculatory channel, and increase in the growth rate of nail plates. The proposed therapy made it possible for patients with onychomycosis to refuse the application of regular antimycotics or to reduce their application on affected nail plates of feet and hands by (23,0 ± 2,2) and (16,0 ± 1,6) days respectively. Due to the exclusion of regular antimycotics or the reduction in the period of their intake during the complex treatment of onychomycosis patients, it is possible to reduce or avoid their side effects on the hepatobiliary system, as well as reduce the financial burden on patients.
Key words: onychomycosis, diagnosis, treatment, lipid peroxidation, antioxidant system, immunity, microcirculation, efficacy.